ГРАФІК особистого прийому громадян в управлінні охорони здоров`я

Загальні положення

• Управління охорони здоров'я виконкому Криворізької міської ради (надалі – Управління) є самостійним структурним підрозділом виконавчого комітету міської ради, створюється та ліквідується відповідно до ст. 54 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» рішенням міської ради за пропозицією міського голови, підзвітне й підконтрольне міській раді, підпорядковане виконкому міської ради та міському голові, реєструється в порядку, визначеному Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» нормативно-правовими актами, що регулюють діяльність неприбуткової організації.

• Управління є юридичною особою, має рахунки в установах банку, печатку та бланк із зображенням Державного герба України й своїм найменуванням, штамп та інші реквізити юридичної особи.

• Управлінню забороняється розподіл отриманих доходів (прибутків) або їх частини серед засновників (учасників), працівників (крім оплати їх праці, нарахування єдиного соціального внеску), членів органів управління та інших, пов’язаних з ними осіб. 

• Управління має право передачі активів одній або кільком виключно неприбутковим організаціям відповідного виду чи зарахування до доходу бюджету в разі припинення юридичної особи (у разі ліквідації, злиття, поділу, приєднання або перетворення).

• Управління в діяльності керується Конституцією України, Законами України «Про місцеве самоврядування в Україні», «Про службу  в органах місцевого самоврядування», «Про запобігання корупції», указами та розпорядженнями Президента України, постановами Верховної Ради України, постановами та розпорядженнями Кабінету Міністрів України, Бюджетним кодексом України, рішеннями міської ради та її виконавчого комітету, розпорядженнями міського голови, наказами й іншими нормативно-правовими актами Міністерства охорони здоров'я України, розпорядженнями та дорученнями голови Дніпропетровської обласної державної адміністрації, наказами департаменту охорони здоров'я Дніпропетровської обласної державної адміністрації, чинними нормативно-правовими документами, що стосуються систем управління якістю та інформаційною безпекою у виконкомі Криворізької міської ради, Регламентами Криворізької міської ради та виконавчого комітету Криворізької міської ради, Інструкцією з діловодства в органах місцевого самоврядування міста, іншими нормативно-правовими актами та цим Положенням.

Основні завдання та функції Управління

Основними завданнями та функціями Управління є:

• Забезпечення реалізації державної та місцевої політики в галузі охорони здоров'я на території міста в межах повноважень, виконання державних, регіональних та місцевих цільових програм.

• Забезпечення своєчасного виконання рішень міської ради та її виконавчого комітету, розпоряджень міського голови.

• Координація діяльності   закладів охорони здоров'я комунальної форми власності.

• Аналіз стану охорони здоров'я на території міста; прогнозування розвитку галузі охорони здоров'я; удосконалення мережі закладів охорони здоров'я комунальної форми власності для нормативного забезпечення населення медико-санітарною допомогою.

• Організація та забезпечення медичного обслуговування населення.

• Здійснення заходів, спрямованих на профілактику та зниження захворюваності, інвалідності й смертності населення.

• Контроль за дотриманням законодавства в галузі охорони здоров'я закладами охорони здоров'я комунальної форми власності,  додержання ними нормативів професійної діяльності в галузі охорони здоров'я, вимог Державної фармакопеї, стандартів медичного обслуговування, медичних матеріалів і технологій.

• Удосконалення професійної кваліфікації медичних працівників, їх перепідготовка та атестація в порядку, визначеному Міністерством охорони здоров'я України.

• Забезпечення соціального захисту, охорони життя, здоров'я та захисту прав працівників закладів охорони здоров'я комунальної форми власності.

• Оптимізація доступу суб'єктів господарювання та громадян до інформаційних ресурсів міста, віднесених до його компетенції, шляхом підвищення рівня їх відкритості за рахунок створення нових можливостей і зручностей, забезпечення зворотного зв'язку, удосконалення існуючої системи електронної взаємодії міської влади та бізнесу.

• Участь у реалізації заходів з мобілізаційної підготовки та мобілізації.

• Організаційне забезпечення проведення конкурсу на зайняття посади керівника комунального закладу охорони здоров’я.

• Створення спостережних рад закладів охорони здоров’я комунальної форми власності та затвердження їх персонального складу.

• Координація діяльності Комунального підприємства «Фармація» Криворізької міської ради з гуманітарної  та благодійної допомоги, що надходить для потреб  Криворізької  міської територіальної громади  під час збройного конфлікту.

Шановні мешканці міста Кривого Рогу!

На ваші питання про додержання законодавства щодо охорони здоров'я в лікувально-профілактичних закладах нашого міста ви можете одержати відповідь за телефоном: 92-13-83

Управління в діяльності керується Конституцією України, Законами України «Про місцеве самоврядування в Україні», «Про службу  в органах місцевого самоврядування», «Про запобігання корупції», указами та розпорядженнями Президента України, постановами Верховної Ради України, постановами та розпорядженнями Кабінету Міністрів України, Бюджетним кодексом України, рішеннями міської ради та її виконавчого комітету, розпорядженнями міського голови, наказами й іншими нормативно-правовими актами Міністерства охорони здоров'я України, розпорядженнями та дорученнями голови Дніпропетровської обласної державної адміністрації, наказами департаменту охорони здоров'я Дніпропетровської обласної державної адміністрації, чинними нормативно-правовими документами, що стосуються систем управління якістю та інформаційною безпекою у виконкомі Криворізької міської ради, Регламентами Криворізької міської ради та виконавчого комітету Криворізької міської ради, Інструкцією з діловодства в органах місцевого самоврядування міста, іншими нормативно-правовими актами та цим Положенням.

Звіт про роботу управління охорони здоров'я виконкому міської ради за 2024 рік

       1. Комунальне  некомерційне підприємство  «Центр первинної медико-санітарної допомоги №1» Криворізької міської ради

район: Тернівський 

    2.  Комунальне некомерційне підприємство  «Центр первинної медико-санітарної допомоги №2» Криворізької міської ради

     район: Тернівський 

   3.   Комунальне  некомерційне підприємство  «Центр первинної медико-санітарної допомоги №3» Криворізької   міської ради

         район: Покровський

     4. Комунальне  некомерційне підприємство  «Центр первинної медико-санітарної допомоги №4» Криворізької міської ради

         район: Саксаганський

5.  Комунальне некомерційне підприємство  «Центр первинної медико-санітарної допомоги №5» Криворізької міської ради

          район: Металургійний 

 6.   Комунальне некомерційне підприємство  «Центр первинної медико-санітарної допомоги №6» Криворізької міської ради

район: Центрально-Міський

    7.   Комунальне  некомерційне підприємство  «Центр первинної медико-санітарної допомоги №7»       Криворізької міської ради

           район: Інгулецький

    8.     Комунальний заклад «Криворізький Центр здоров’я » Криворізької міської ради

          район: Металургійний

     9.   Комунальне  підприємство «Криворізька міська лікарня №1» Криворізької міської ради

           район: Металургійний

   10.   Комунальне підприємство «Криворізька міська клінічна лікарня №2» Криворізької міської ради

           район: Саксаганський

   11.  Комунальне некомерційне  підприємство «Криворізька міська лікарня №3» Криворізької міської ради

          район: Центрально-Міський

    12.  Комунальне  некомерційне підприємство  «Криворізька міська лікарня №5» Криворізької міської ради

            район: Саксаганський 

    13.  Комунальне  некомерційне підприємство  «Криворізька міська лікарня №7» Криворізької міської ради

            район: Тернівський 

     14. Комунальне некомерційне  підприємство  «Криворізька міська лікарня №16» Криворізької міської ради

            район: Покровський

     15. Комунальне  некомерційне підприємство  «Криворізька міська лікарня №17» Криворізької міської ради

            район: Інгулецький

     16.  Комунальне  некомерційне підприємство  «Криворізька міська дитяча лікарня №4» Криворізької міської ради

             район: Саксаганський

     17. Комунальне некомерційне  підприємство  «Криворізький перинатальний центр зі стаціонаром» Криворізької міської ради

             район: Покровський

     18.   Комунальне  підприємство «Фармація» Криворізької міської ради

            район: Металургійний

1.Чи правда, що тепер можна обирати лікаря самостійно?

 

Це дійсно так. Якщо, наприклад, ви живете в одному районі, а хочете, щоб вас обслуговував лікар (сімейний лікар, терапевт, педіатр, акушер-гінеколог), який працює в іншому районі, і ви згодні до нього їздити на прийом, то маєте право спостерігатися у нього. I таке право вибору мають усі члени вашої родини.

2.Чи буде служба “Швидкої допомоги” працювати більш оперативно?

 

Мета модернізації охорони здоров’я – забезпечити приїзд “швидкої” до пацієнта за 10 хвилин у містах та за 20 хвилин у сільській місцевості. Щоб зменшити час приїзду карети “швидкої”, починаючи з 1 січня 2012 року, на всій території Дніпропетровської області діє принцип екстериторіальності. Це означає, що тепер на виклик приїжджає “швидка”, яка знаходиться найближче до пацієнта незалежно від місця його проживання. Це стало можливим завдяки єдиному фінансуванню служби “Швидкої допомоги” з обласного бюджету. Приміром, раніше карета “швидкої” з Дніпропетровського району не могла виїхати на виклик у Магдалинівський район, а “швидка” з міста Дніпропетровськ не могла обслуговувати пацієнтів з Дніпропетровського району.

3.Що таке первинна медична допомога?

Первинна медична допомога – це основна та найважливіша ланка в системі охорони здоров’я.

 

Первинну медичну допомогу надають лікарі загальної практики: сімейні лікарі, терапевти, педіатри, акушери-гінекологи.

 

Первинна медична допомога включає діагностику та лікування найпоширеніших хвороб, травм, патологій. Лікарі загальної практики здійснюють профілактику захворювань, діагностують та лікують нескладні випадки захворювань, у разі необхідності – направляють пацієнтів до вузькопрофільних спеціалістів або на лікування у стаціонар. У сільській місцевості первинна медична допомога надається у сільських амбулаторіях, фельдшерсько-акушерських пунктах, медичних пунктах, у містах – в амбулаторіях загальної практики. Переважна більшість амбулаторій у містах створена на базі поліклінік. Амбулаторії є структурними підрозділами центрів первинної медико-санітарної допомоги, кожен з яких об’єднує декілька амбулаторій.

 

Заклади первинної медичної допомоги фінансуються з районних та міських бюджетів. Забезпечення ефективності первинної медичної допомоги – одна з головних цілей модернізації охорони здоров’я.

4.Чи виключно всі терапевти та педіатри будуть перекваліфіковуватися у сімейних лікарів?

 

Педіатри та терапевти, які пройдуть перекваліфікацію за фахом «сімейний лікар», надаватимуть первинну медичну допомогу. На вторинному рівні залишаються терапевти та педіатри, які надаватимуть допомогу пацієнтам в стаціонарних умовах (в терапевтичних та педіатричних відділеннях лікарень), а також консультуватимуть сімейних лікарів.

5.Чи будуть сімейні лікарі надавати консультації пацієнтам по телефону?

 

Сімейний лікар, який обслуговує всю родину протягом тривалого часу, враховуючи особливості стану здоров’я кожного з членів сім’ї, може надавати консультації своїм пацієнтам по телефону. Програми «місцеві стимули», що прийняті у всіх містах та районах Дніпропетровської області, передбачають забезпечення сімейних лікарів безкоштовним мобільним зв’язком.

6.Чи не змінився номер телефону для виклику «швидкої» медичної допомоги?

 

Номер телефону для виклику «швидкої» медичної допомоги не змінився. Він єдиний для всієї території області – 103.

7.Якщо раніше людина у разі хвороби йшла до своєї поліклініки, куди тепер вона має звертатись?

 

Мешканці Дніпропетровської області, як і раніше звертаються за медичною допомогою до дільничних терапевтів, дільничних педіатрів, акушер-гінекологів, сімейних лікарів в заклади охорони здоров’я до яких вони були прикріплені за дільничним принципом. Ці заклади сьогодні мають назву центри первинної медико-санітарної допомоги зі структурними підрозділами – амбулаторіями загальної практики сімейної медицини.

8.Чим обов’язки сімейного лікаря відрізняються від обов’язків терапевта?

 

Сімейний лікар – це не терапевт з розширеними обов’язками. Він не зосереджений на одному захворюванні, може комплексно оцінити стан здоров’я та назначити лікування з урахуванням всіх особливостей пацієнта. Завдяки тому, що сімейний лікар обслуговує всю родину, він може вчасно виявити захворювання та направити пацієнта до вузькопрофільного спеціаліста. Сімейний лікар організовує лабораторні дослідження, здійснює профілактику сезонних і спадкових захворювань, консультує населення з психологічних питань, питань планування сім’ї тощо.

9.Який графік роботи у сімейного лікаря?

 

Сімейний лікар працює щоденно: приймає пацієнтів в амбулаторії загальної практики сімейної медицини, здійснює виклики вдома, чергує у вихідні та святкові дні. Дізнатися про графік роботи свого сімейного лікаря Ви можете у найближчий до Вашого місця проживання амбулаторії загальної практики сімейної медицини.

10.Як будуть здійснюватись лабораторні дослідження в центрах первинної медико-санітарної допомоги?

 

Базові дослідження (аналіз крові, сечі, вимірювання рівня глюкози у крові, ЕКГ) можна пройти безпосередньо у закладах первинної медико-санітарної допомоги (в амбулаторіях). Якщо виникає необхідність більш детального обстеження і консультування, лікар первинної допомоги (сімейний лікар, терапевт, педіатр, акушер-гінеколог) видає направлення до лікувального закладу вторинного рівня. Обсяг необхідних обстежень визначається захворюванням пацієнта.

11.Чи можна потрапити на прийом до вузькопрофільного спеціаліста без візиту до сімейного лікаря? Хто при цьому виписує лікарняний?

 

Можна потрапити на прийом до вузькопрофільного спеціаліста без направлення, якщо пацієнт вже спостерігається у цього лікаря і входить в його диспансерну групу. Якщо ж пацієнт вперше звернувся до лікувального закладу, то бажано спочатку прийти на прийом до лікаря загальної практики (сімейного лікаря, терапевта, педіатра). Після попереднього обстеження, він визначить захворювання та у разі необхідності направить пацієнта до вузькопрофільного спеціаліста. Лікарняний лист виписує той лікар, який лікує пацієнта.

12.Чи потрібно записуватися на прийом до лікаря загальної практики?

 

Для уникнення очікування у черзі потрібно попередньо записуватись на прийом до лікаря загальної практики (сімейного лікаря, терапевта, педіатра, акушер-гінеколога). Але якщо стан здоров’я хворого потребує невідкладної допомоги, він може звертатися до лікаря без попереднього запису.

13.Чому я повинен лікуватись у лікаря загальної практики, якщо більш кваліфіковану допомогу я можу отримати у вузькопрофільного спеціаліста?

 

Хворий не завжди може чітко визначити який фахівець йому потрібен, наприклад хірург або травматолог. Лікар загальної практики (сімейний лікар, терапевт, педіатр, акушер-гінеколог) має відповідну підготовку, тому у разі необхідності, зможе відразу чітко направити пацієнта до потрібного лікаря. Саме він налагоджує зв’язок з вузькими спеціалістами.

14. Куди звертатися, щоб висловити свої зауваження та пропозиції щодо ходу модернізації охорони здоров’я у Дніпропетровській області?

 

Сьогодні кожен мешканець Дніпропетровської області має змогу висловити свої пропозиції відносно того, яким має бути медичне обслуговування. Збором та аналізом звернень громадян займається Громадська платформа з питань реформування охорони здоров’я.

 

До складу Громадської платформи входять представники обласної ради ветеранів, обласної профспілкової організації працівників охорони здоров’я України, обласної організації «Берегиня України» та Громадської ради при Дніпропетровській облдержадміністрації, яка об’єднує провідні громадські організації регіону.

На основі звернень громадян члени Громадської платформи формують реальні пропозиції щодо необхідних змін у медичній галузі. Ці пропозиції враховуються органами влади при прийнятті остаточних рішень. Усі бажаючі можуть звернутися до представників Громадської платформи за телефоном: +38 066 416 47 50.

Крім того, продовжує роботу цілодобова «гаряча» телефонна лінія Головного управління охорони здоров’я Дніпропетровської облдержадміністрації: 0-800-50-72-50.

Є питання щодо модернізації охорони здоров’я?
Звертайтеся!
Телефон «гарячої» лінії Головного управління охорони здоров’я Дніпропетровської облдержадміністрації: 0-800-50-72-50

15. Як на Дніпропетровщині організована робота служби швидкої медичної допомоги в умовах модернізації охорони здоров’я?

Мета модернізації охорони здоров’я – забезпечити доїзд «швидкої» до пацієнта за 10 хвилин у містах та за 20 хвилин у сільській місцевості. З цією метою із 1 січня 2012 року на Дніпропетровщині діє єдина для всієї області система роботи швидкої медичної допомоги. Тепер завдяки фінансуванню з обласного бюджету, на виклик приїжджає та бригада «швидкої», яка знаходиться найближче до пацієнта. Раніше, приміром, «швидка» з Дніпропетровська не могла виїхати на виклик у Дніпропетровський район.

Крім того, у 2012 році в рамках модернізації охорони здоров’я на Дніпропетровщині майже у 8 разів збільшено фінансування одного виклику швидкої медичної допомоги – із 3 грн до 25 грн. Це дало змогу на 100% забезпечити необхідними медичними препаратами пацієнтів при наданні екстреної медичної допомоги.

З метою підвищення якості та доступності медичних послуг створені додаткові бригади швидкої допомоги, збільшено місця базування бригад з 90 до 136, закуповується нове сучасне обладнання та автомобілі «швидкої». Так у 2012 році Дніпропетровська станція швидкої медичної допомоги вже отримала 14 нових сучасних автомобілів «швидкої».

16. Які новації запропоновані в новій Концепції розбудови нової системи охорони здоров’я в Україні щодо реформи існуючої системи фінансування охорони здоров’я?

Передбачено зміну джерел доходів для галузі, об’єднання коштів, реформування системи оплати та замовлення медичних послуг.

Зокрема, стратегія включає:

–   зміну системи бюджетування, орієнтованої на потужності,  на модель яка поступово реалізує принцип “гроші йдуть за пацієнтом”;

–  скорочення частки платежів пацієнтів із власної кишені, які на сьогодні складають понад 40% загальних витрат на охорону здоров’я, шляхом поступового скорочення розриву між тим, що обіцяє держава та тим, що вона в змозі забезпечити. Зміни мають відбутися як з боку «попиту», так і з боку «пропозиції».

–  інституційне відокремлення замовників медичних послуг (обласні адміністрації, МОЗ тощо) від постачальників медичних послуг, а також посилення функції замовника. 

Бюджетні запити на 2025-2027 роки

Бюджетні запити на 2024-2026 роки

Відкриті дані

                                                                                        Шановні родини героїв!
                                                                      Інформація від управління охорони здоров`я

                                                              МІЖНАРОДНИЙ ТИЖДЕНЬ ЗДОРОВ’Я ПІДЛІТКІВ

Третій тиждень березня – це Міжнародний тиждень здоров’я підлітків. 

Головна мета цього тижня – підвищити обізнаність про проблеми, з якими стикаються підлітки в усьому світі, підкреслити значущість здоров’я молодого покоління. Офіційний колір Тижня – зелений лайм символізує високу енергію підліткового віку, уособлює здоров’я, свіжість, щастя та життєву силу.

Підлітковий перехід з дитинства до «дорослого життя», вважається одним із найважчих у житті дитини та її близьких. У цьому віці відбуваються фізичні трансформації, гормональні перебудови, психологічні зміни.

Підлітковий вік – це час переходу дитини у дорослий стан, коли організм завершує своє формування, але його функціональні можливості ще незрілі. Цей період починається з 10-12 років і триває до 17-18 і є важливим для закладання основ міцного здоров’я в дорослому віці. Зокрема, майбутнього батьківства, попередження ризикованої соціальної поведінки, уникнення шкідливих звичок, сексуальне виховання, формування основ здорового способу життя.

У психологічному та фізіологічному плані – це один із найскладніших періодів життя, час становлення, непростих роздумів про своє майбутнє, місце та роль у житті та колективі, відходу від статусу дитини у родині та прийняття ролі дорослого. Цей період супроводжується гормональним вибухом і прискореними процесами росту та розвитку органів і систем, часто нерівномірними.

Активні процеси зростання і процеси статевого дозрівання роблять поведінку підлітків частково некерованою та нестерпною для батьків і оточуючих. Процеси збудження активно переважають над процесами гальмування. Різко зростає конфліктність, агресивність, прогресуюча відчуженість, духовна спустошеність, можуть виникати часті перепади у настрої та судинні кризи. Стосунки з батьками і педагогами можуть серйозно погіршуватися, порушується здатність до концентрації, виникають спонтанні неадекватні реакції на зовнішні подразники.

Підлітки гостро переживають соціальну несправедливість у суспільстві, нестачу коштів у родині, аби належно виглядати, придбати ґаджети, отримати бажану освіту. Через це у них протягом короткого часу можуть суттєво змінитись ціннісні орієнтири. А от критично оцінити свою поведінку підлітки можуть лише частково, через проблеми з самооцінкою. Тому батьки мають зайняти очікувальну тактику і не пробувати «форматувати» характер сина чи доньки під свої ідеали життя. В іншому випадку дуже легко довести дитину до стресового стану і депресії із ризиком суїциду.

Ці проблеми під час війни можуть тільки поглибитись. Починаючи з 2014 року, коли розпочалося російське вторгнення, в Україні спостерігається збільшення суїцидальних випадків серед дітей.

У більшості випадків джерело виникнення проблем у здоров’ї треба шукати у дитячому віці. При цьому, важливу роль відіграє спосіб життя родини, освітній рівень батьків, характер харчування, ментальні особливості, стан оточуючого середовища тощо.

Серед основних ризиків підліткового віку – тютюнопаління, вживання алкоголю, наркотиків, інших токсичних речовини; інфекції, що передаються статевим шляхом (ВІЛ/СНІД, зокрема); розлади харчової поведінки, аж до анорексії; ризикована та асоціальна поведінка; сексуальне насильство; ранній початок сексуального життя (підліткова вагітність з усіма її ризиками для юної матері та дитини).

Убезпечити підлітка значно простіше, ніж потім лікувати наслідки ризиків, що можуть серйозно зашкодити ментальному та фізичному здоров’ю дитини.

Які захворювання зустрічаються серед підлітків найчастіше? Які з них можуть призвести до інвалідизації?

За період навчання у школі здоров’я дітей погіршується через низку чинників, зокрема особливості ризикованої поведінки і початок ними «дорослого життя».

У підлітків часто спостерігаються запаморочення аж до втрати свідомості, нудота, серцеві, головні болі та аритмії серця через, передусім, судинні проблеми та швидке збільшення маси серця. Це створює ефекти асинхронізму у діяльності серця та судин і може призводити до певного дискомфорту, навіть больових явищ при фізичних навантаженнях. Такі явища спостерігаються у третини підлітків, мають функціональний характер, потребують динамічного спостереження лікаря та обговорення режиму фізичних або спортивних навантажень.

У підлітків часто зустрічаються акне, розлади харчової поведінки, травматизм.

У третини підлітків ситуація ускладнюється наявністю супутніх хронічних хвороб, що можуть у цей період загострюватись. Передусім, це – хвороби органів травлення, ендокринної системи, отоларингологічна патологія та очні хвороби (наслідки цифровізації). Значна частина підлітків через детренованість і слабкість м’язового корсету мають порушення постави та деформацію хребта і грудної клітки. Такі комплексні ризики спричиняють отримання дитиною інвалідності (через сколіоз, виразкову хворобу, патологію зору або діабет).

Підлітки особливо вразливі до бід і трагедій. За даними МОЗ України нині у 47% українських дітей спостерігаються посттравматичні стресові розлади: порушення поведінки і сну, депресія, усамітненість, відмова від звичного ритму життя тощо.

Щороку, за МОЗ України, проводяться обов’язкові медичні профілактичні огляди усіх учнів загальноосвітніх навчальних закладів, включаючи підлітків. Огляди проводяться лікарями первинної ланки, з якими раніше була підписана декларація, а з 14-16 років в оглядах дітей беруть участь відповідні лікарі-спеціалісти, виконуються лабораторні дослідження та флюорографічна діагностика.

Щороку у загальноосвітніх навчальних заклад молодшим спеціалістом з медичною освітою проводиться перевірка гостроти зору, слуху; постави та плантографії (отримання графічного відбитка підошовної поверхні стоп).

Зазначені огляди та моніторинг стану здоров’я дозволяють вчасно виявити у підлітків захворювання та вжити необхідних заходів щодо планового лікування, профілактики, нагляду.

Чи правдивою є інформація, що:

а) депресія є однією з провідних причин захворювань та інвалідизації серед підлітків, а суїцид знаходиться на третьому місці серед причин смерті у віковій групі віком від 15 до 19 років?

У підлітків розлади психіки та поведінки перебувають на другому місці за поширеністю серед інших хвороб і причин інвалідності у дітей у віці 15-17 років.

Суїцидальні випадки в основному фіксуються у віці від 14 до 17 років, частіше поміж хлопчиків, вдвічі рідше – серед дівчат. Останні часто роблять демонстративні спроби самогубства. За оперативними даними обласних військових адміністрацій у 2022 році діти, зокрема підлітки, скоїли 127 спроб самогубства. Станом на 15 листопада 2023 зафіксовано 116 випадків суїцидів серед дітей.

Але смерть через суїцидальні дії не обіймає провідних місць серед смертності підлітків. Лідируючи місця серед випадків смертності займають вроджені аномалії, новоутворення, хвороби нервової системи. Безумовно, наслідки війни внесуть значні зміни до структури смертності дітей та підлітків.

б) В Україні фіксується значна кількість пологів до 17 років?

За даними МОЗ України у 2022 році 4 з 1000 дівчат у віці від 15 до 17 років мали пологи. У 32% з них пологи були патологічними, що супроводжувались розвитком важких хвороб та їх ускладнень у юної матері та її дитини. В 2023 році було зареєстровано 94 пологів у дівчат у віці до 15 років (ускладнення спостерігались у половини породіль).

Дослідження показали, що на першому році життя діти, народжені від неповнолітніх матерів, хворіють частіше та важче, ніж діти, які народилися від матерів старшого віку. Це тільки підтверджує ризики підліткової вагітності для організму матері і новонародженого та необхідність сексуального виховання підлітків з метою попередження незапланованої вагітності.

Дітям у підлітковому віці потрібна дієва та своєчасна допомога від батьків, друзів, увага і терпіння від освітян та психологів, а при виникненні проблем зі станом здоров’я – допомога від лікарів, передусім, педіатрів.

https://dp.cdc.gov.ua/news/mizhnarodnyj-tyzhden-zdorov-ya-pidlitkiv/

За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я до 2050 року майже 2,5 млрд людей матимуть певний ступінь втрати слуху, і щонайменше 700 млн людей — або ж кожний 10-й мешканець Землі — потребуватимуть реабілітації слуху.

«Внаслідок повномасштабної війни чисельність людей з порушеннями слуху в Україні зростає. Для нас важливо забезпечити можливість безоплатного слухопротезування, адже від цього напряму залежить якість життя людей. У 2024 році МОЗ вперше централізовано закупило 24 тисячі слухових апаратів загальною вартістю 105 мільйонів гривень», – зазначив Міністр охорони здоров’я України Віктор Ляшко.

Першу партію – 4 293 слухових апаратів вже розподілили між медзакладами відповідно до актуальних потреб. Тепер отримати слухові апарати можливо і в регіонах, які раніше не виділяли кошти з місцевого бюджету на їхню закупівлю. МОЗ затвердило перелік закладів охорони здоров’я, які надають послуги з безоплатного забезпечення слуховими апаратами. Наразі у 43 медзакладах знаходяться 2 300 слухових апаратів. Понад 1 600 слухових апаратів вже видано, а 1 200 – налаштовано та встановлено пацієнтам. Також у цьому році очікуються нові поставки.

Також в Україні діє програма кохлеарної імплантації для дітей, за якою можна отримати імплант безоплатно, а послуги за хірургічне втручання та реабілітацію оплачує НСЗУ.

Зазначимо, кохлеарна імплантація – це хірургічна процедура, яка допомагає дітям із глибокою двосторонньою втратою слуху. Вона застосовується в тих випадках, коли слухові апарати не дають ефекту. Чим раніше дитині буде проведено імплантацію, тим кращими будуть результати успішної реабілітації слуху та мови опісля. Саме для того, щоб якнайшвидше виявити проблему та вчасно отримати допомогу, від початку 2022 року у всіх пологових будинках новонародженим проводиться скринінг слуху відповідно до затвердженого МОЗ порядку.

Нагадаємо, кожній людині щороку рекомендовано перевіряти слух. У випадку, якщо скарги є – до лікаря варто звернутися терміново. Одним із основних методів дослідження слуху є аудіометрія. Процедура безпечна для пацієнта, її можуть робити як дорослим, так і дітям.

До лікаря варто звертатися, якщо ви:

- робите музику, фільми гучніше, хоча раніше вам було нормально чутно на звичному рівні;

- чуєте дзвін у вухах або приглушений шум незалежно від того, що насправді лунає;

- не розумієте з першого разу, що вам каже співрозмовник;

- пропускаєте частини розмови під час спілкування, просите людей повторити щойно сказане.

Інформацію про те, як коректно спілкуватися з різними людьми можна переглянути у «Довідника безбар’єрності» розробленого в межах ініціативи «Без бар’єрів» першої леді України Олени Зеленської.

Більше читайте на сайті МОЗ.