Відповідне рішення прийняте на травневій сесії.   

До 250-ї річниці від дня заснування міста, звання «Почесний громадянин» присвоєні виключно солдатам та офіцерам Збройних Сил України, які отримали звання Герой України. 6-м військовослужбовцям, які загинули в боротьбі з російськими окупантами та 2-м, які боронять  Батьківщину від збройної агресії рф проти України. 

Всі військовослужбовці відзначені за особисту мужність і героїзм, незламність духу, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі та бездоганне виконання військового обов’язку.

«Десятки знищених окупантів і бронетехніки, втримані рубежі українських міст та країни, збережені життя побратимів – все це заслуги дуже відважних наших земляків. Ми пишаємося своїми Героями! Пишаємося кожним воїном, який боронив та боронить нашу землю від окупанта!», - сказав в.о. міського голови Юрій Вілкул. 

Звання «Почесний громадянин міста Кривий Ріг» присвоєно: 

Півненку Олександру Сергійовичу, бригадному генералу Національної гвардії України, командувачу Національної гвардії України, члену Ставки Верховного Головнокомадувача.  Наш земляк  проявив мужність і професіоналізм під час боїв за Харків, звільнення його передмість та утримання бойових позицій біля міста Торецьк Бахмутського району на Донеччині. Під командуванням Олександра Півненка бійці 3 БрОП ліквідували значну кількість живої сили та військової техніки російських окупантів, зокрема, чотири танки на об'їзній дорозі під Харковом у перший день широкомасштабного вторгнення та літак Су-25, пілота якого затримали; знищили вісім БМП, дві установки ЗУ-23-2, 22 одиниці автомобільної техніки та реактивну систему залпового вогню. Також він неодноразово допомагав з евакуацією мирного населення. 

Шубі Віталію Сергійовичу, молодшому сержанту, у квітні 2022 року став до 425 окремого штурмового полку «Скала». Під час виконання бойових завдань на території Запорізької та Донецької областей виявив особисту ініціативу, високу самовідданість, лідерські якості та здатність ухвалювати зважені, ефективні рішення у надзвичайно складних умовах. У жовтні 2023 року Віталій брав участь у складі штурмової групи, яка успішно, без втрат з боку українських військових, відновила контроль над ворожою позицією ротного опорного пункту поблизу села Новопокровки Запорізької області, знищила 12 окупантів та 2 БМП-1. У листопаді 2023 року разом із побратимами в умовах дефіциту боєприпасів і постійних штурмів ворога утримував позиції поблизу села Роботиного Запорізької області. Особисто корегував вогонь артилерії, знищив 10 противників і 3 БМП-2. Успішно провів операцію зі штурму позиції біля міста Авдіївки Донецької області, ліквідувавши 24 окупанта та 2 БМП-1. Під час штурму ворога на південних околицях міста Часового Яру знищено танк Т-72, БМП-1 та 14 військових супротивників. У складі розвідувальної групи в районі міста Торецька Донецької області знищив 2 БМП-2 та 12 загарбників. У цілому з 2022 року молодшим сержантом було ліквідовано 90 російських солдат, знищено 5 БМП-1, 7 БМП-2 і танк Т-72.

Також, почесне звання присвоєні Захисникам України, які поклали життя у боротьбі за Україну під час повномасштабного російського вторгнення:

Бєлікову Олексію Олександровичу, молодшому сержанту, який з 2014 року боронив Україну на території Луганської та Донецької областей, учасник боїв за міста Іловайськ та Дебальцеве Донецької області. Завдяки його мужності та професіоналізму було знищено значну кількість окупантів, зупинено вороже просування. Під час одного з боїв на території Бахмутського району Донецької області був втретє смертельно поранений.

Дробіленку Андрію Івановичу, старшому лейтенанту, який у 2022 році був мобілізований до лав Збройних сил України. Воював на сході країни, брав участь у Слобожанському контрнаступі за Харківську область, боях за Луганщину. Загинув під час бою в районі села Стельмахівки на Луганщині.

Кандибі Сергію Михайловичу, підполковнику, з 2014 року виконував бойові завдання на сході України. У березні 2022 року під час танкового наступу ворога використав гранатомет «Муха» проти ворожого танка, зупинивши на якийсь час його просування, що дало змогу українським силам перегрупуватися та зберегти життя багатьох бійців. У квітні 2022 року, під час переправи на комбінат «Азовсталь» Сергій  врятував побратима з іншого підрозділу, витягнувши його з води. Неодноразово розставляв фальш-позиції, знищив близько 40 окупантів, вивів з ладу кілька БМП, 3 бронетранспортери й танк противника. Загинув від важкого поранення, несумісного з життям.

Мазуренку Михайлу Валентиновичу, молодшому сержанту, у 2022 році став до лав підрозділу спеціального призначення «Кракен» Головного управління розвідки Міністерства оборони України. Виявляючи відвагу та незламну силу духу, брав активну участь у бойових діях на території Харківської, Луганської та Донецької областей. 20 січня 2023 року в районі села Парасковіївки Бахмутського району Донецької області командував групою, що утримувала спостережні пости. Під час спроби ворога захопити українські позиції відкрив вогонь на ураження, знищивши до десяти окупантів, не лише втримав позицію, а й організував евакуацію поранених і загиблих побратимів. Загинув під час бою.

Павлову Георгію Олександровичу, старшому солдату, з 2017 року захищав Україну на сході, боронив місто Чернігів, брав участь у боях на Донеччині. У лютому 2024 року під час боїв за місто Авдіївку Донецької області на позиції «Зеніт» разом з побратимами отримав поранення. Навіть в умовах постійних обстрілів і щільного наступу ворога, проявляючи стійкість і мужність, вони намагалися втримати позицію. Був розстріляний окупантами.

Скидану Миколі Олексійовичу, старшому лейтенанту, з 2014 року виконував бойові завдання на сході України, брав участь у боях на Херсонському та Сумському напрямках, у наступальній операції Сил оборони України під селом Старомайорським Донецької області. У липні 2024 року розвідувальний підрозділ під командуванням Миколи Олексійовича біля селища Лозуватського Донецької області здійснив дорозвідку, установивши реальне положення переднього краю ворожих сил, та, зачистивши ворожі окопи, завів на визначені позиції бійців механізованого батальйону. Біля селища Гродівки Донецької області, отримавши інформацію про поранених побратимів після чергового штурму позицій, особисто прибув для здійснення евакуації поранених, організував успішне вивезення бійців на безпечну територію та повернувся відбивати штурмові дії ворога. Разом з побратимами взяли у полон військовослужбовців армії противника, завдяки чому було отримано розвідувальні дані щодо точного розташування ворожих сил та засобів противника. Микола Олексійович особисто знищив понад 10 російських солдат. Загинув під час інтенсивного мінометного обстрілу.