ВІДПОВІДАЄМО НА АКТУАЛЬНІ ПИТАННЯ КРИВОРІЖЦІВ ДО КОНТАКТ-ЦЕНТРУ 1520 | Офіційний вебсайт Криворізької міської ради та її виконавчого комітету

Створено: 2021-04-29 10:45:13Оновлено: 2021-04-29 10:47:20

ДИРЕКТОР ДЕПАРТАМЕНТУ СОЦІАЛЬНОЇ ПОЛІТИКИ

ВИКОНКОМУ КРИВОРІЗЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ

ІНЕССА БЛАГУН

Працевлаштувався до фізичної особи – підприємця. Чи маю я право на оплачувану відпустку ?

Роз’яснюємо, що працівники фізичної особи - підприємця мають таке саме право на щорічну оплачувану відпустку, як і працівники великих компаній і підприємств. Працівникам, з якими укладені трудові договори, надання оплачуваної відпустки передбачено трудовим законодавством, а саме Кодексом законів про працю України та Законом України «Про відпустки», норми яких розповсюджуються на всіх роботодавців без винятку.

Працівник має право на відпустку через шість місяців роботи, але він може звернутися до роботодавця й раніше: надати відпустку чи відмовити в цьому випадку - це право роботодавця.

Відпустка надається також і тим працівникам, хто працює неповний робочий день/тиждень або працює за сумісництвом.

Кому не можна відмовити в достроковій відпустці так це: особам з інвалідністю, вагітним жінкам, сумісникам, працівникам із путівкою до санаторію на руках.

Піти у відпустку за заявою в будь-який час незалежно від графіку відпусток мають право: працівники до 18 років; особи з інвалідністю; самотні матері й жінки перед декретом або після нього; батьки, у яких більше двох дітей до 15 років або дитина з інвалідністю.

Відпустку розраховують у календарних днях. За відпрацьований рік слід надати відпустку не менш як 24 календарних дні. А деяким працівникам і більше, наприклад 31 календарний день працівникам до 18 років.

Відпустку можна поділити на кілька частин, але основна безперервна частина повинна бути не менше 14 календарних днів.

За три дні до початку відпустки роботодавець має виплатити працівнику «відпускні». Для того щоб порахувати їх розмір, роботодавець визначає середню зарплату за день й потім помножує її на кількість днів відпустки.

Не виконання роботодавцем норм законодавства щодо надання та оплати найманим працівникам відпусток тягнене за собою фінансову відповідальність.

НАЧАЛЬНИК УПРАВЛІННЯ РОЗВИТКУ ПІДПРИЄМНПИЦТВА

ВИКОНКОМУ КРИВОРІЗЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ

ІРИНА РИЖКОВА

Чи можуть підприємці міста отримати

державну допомогу у період карантинних обмежень?

З метою підтримки макро-, мікро та середнього бізнесу на державному рівні у максимально оперативні строки було підготовлено необхідну інфраструктуру для здійснення виплат для тих суб’єктів господарювання, чия діяльність постраждала внаслідок посилених карантинних обмежень. Проте, така допомога передбачена лише для підприємців, які зупинили свою діяльність через карантин у «червоних зонах».

Зауважимо, що на сьогоднішній день у Дніпропетровській області, у тому числі у місті Кривий Ріг, діє «помаранчевий» рівень епідемічної небезпеки.

У разі встановлення у місті «червоної» зони карантину підприємці міста мають право подати відповідну заяву в електронній формі через мобільний додаток або Єдиний портал державних послуг «Дія» з урахуванням переліку основних видів економічної діяльності, за якими фізичні-особи підприємці та наймані працівники мають право на отримання державної допомоги, затвердже-ного Постановою КМУ № 329 від 07.04.2021 «Про внесення змін до Постанови КМУ від 9 грудня 2020 р. № 1236 «Про встановлення карантину та запровад-ження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поши-ренню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричи-неної коронавірусом SARS-CoV-2» (далі - Постанова №329).

Допомога надається з двох джерел: за рахунок коштів Держбюджету України – у розмірі 8 000 грн; за рахунок коштів місцевого бюджету – у розмірі, визначеному рішенням органу місцевого самоврядування. Застрахована особа може звернутись із заявою про надання допомоги протягом 30 днів із дня запровадження на території регіону, де вона працює, обмежувальних заходів «червоного» рівня карантину.

Які додаткові карантинні обмеження діють по місту?

Відповідно до протокольного доручення Криворізької міської комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій при виконкомі міської ради від 15.04.2021, з метою забезпечення дотриманням в об’єктах бізнесу вимог Постанови Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2020 року №1236 «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2», зі змінами від 17.02.2021 № 104, суб’єктам господарювання усіх форм власності, які надають послуги з обслуговування населення, рекомендовано організувати пріоритетні часи для прийому та обслуговування осіб похилого віку у період з 10.00 до 15.00 години.

Крім того, керівниками закладів торгівлі, громадського харчування та побутового обслуговування населення необхідно забезпечити дотримання карантинних обмежень щодо одночасного перебування не більше одного відвідувача на 10 кв. м. загальної площі приміщення, обов’язкового перебування працівників та відвідувачів у засобах індивідуального захисту, зокрема респіраторах або захисних масках, у тому числі виготовлених самостійно, що закривають ніс та рот.

Чи може платник податків, який використовує єдиний рахунок отримати витяг про стан розрахунків з бюджетом через Електронний кабінет?

Для отримання витягу щодо стану розрахунків з бюджетом та цільовими фондами платник податків, який використовує єдиний рахунок, надсилає до органу ДПС за основним (неосновним) місцем обліку запит за формою «F/J1300204» через меню «Заяви, запити для отримання інформації» приватної частини Електронного кабінету.

Відповідь на запит надсилається платнику податків через Електронний кабінет не пізніше п’ятнадцяти робочих днів з дня його отримання у вигляді витягу з інформаційної системи органів ДПС щодо стану розрахунків платника з бюджетом та цільовими фондами за формою «F/J1400204». Витяг формується за період, вибраний платником податків при створені запиту, з урахуванням строків давності, станом на дату відправлення запиту до органів ДПС.

Крім того, платник має можливість направити запит та отримати витяг, скориставшись засобами ІТС «Єдине вікно подання електронної звітності». При цьому сформований витяг направляється також на електронну пошту платника, з якої було відправлено запит.

Самостійно перевірити дані, за якими сформовано витяг, платник податків може за допомогою меню «Стан розрахунків з бюджетом» приватної частини Електронного кабінету.

Які штрафи передбачені за неподання/несвоєчасне подання податкової звітності та невчасну сплату грошових зобов’язань?

Платники податків, податкові агенти, а також інші суб’єкти у випадках, прямо передбачених Податковим кодексом України (далі – ПКУ), несуть фінансову відповідальність за вчинення податкових правопорушень.

Так, відповідно до п. 120.1 ст. 120 ПКУ у випадку неподання або несвоєчасного подання платником податків або іншими особами, зобов'язаними нараховувати і сплачувати податки та збори, платежі, контроль за сплатою яких покладено на контролюючі органи, податкових декларацій (розрахунків), а також іншої звітності, обов'язок подання якої до контролюючих органів передбачено ПКУ, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 340 гривень, за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.

Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке порушення, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 гривень, за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.

Окрім штрафу за несвоєчасне подання декларацій платник податків також буде змушений сплатити штраф у випадку прострочення сплати узгодженої суми грошового зобов’язання у наступних розмірах (п. 124.1 ст. 124 ПКУ): при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, – у розмірі 5 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, – у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Якщо діяння платника податків щодо прострочення сплати узгодженої суми грошового зобов’язання вчинені умисно, вони тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 25 відсотків від суми несплаченого (несвоєчасно сплаченого) грошового зобов'язання (п. 124.2 ст. 124 ПКУ).

Діяння, вчинені умисно повторно протягом 1095 календарних днів або які призвели до прострочення сплати грошового зобов'язання на строк більше 90 календарних днів, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 50 відсотків від суми несплаченого (несвоєчасно сплаченого) грошового зобов'язання (п. 124.3 ст. 124 ПКУ).

Після закінчення строків погашення узгодженого грошового зобов’язання на суму податкового боргу нараховується пеня (п. 129.1 ст. 129 ПКУ): якщо таке нарахування здійснював контролюючий орган, то пеня нараховується від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов’язання, визначеного в податковому повідомленні-рішенні; якщо відповідне зобов’язання було нараховане платником самостійно, то нарахування пені розпочинається після спливу 90 днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов’язання, визначеного ПКУ.