У Кривому Розі у пам’ять про видатного криворіжця Володимира Бизова встановили пам’ятник
24 квітня у Кривому Розі біля головного корпусу Криворізького національного університету відбулося урочисте відкриття пам’ятника ректору Криворізького технічного університету, Президенту Академії гірничих наук Володимиру Бизову за участю Криворізького міського голови Юрія Вілкула. У церимонії відкриття пам’ятника приймали участь: представники органів місцевого самоврядування та громадськості міста, викладачі та студенти технічного університету, а також колишні учні Володимира Бизова, який зробив багато важливих і значимих для розвитку міста справ. Та рівно рік тому він пішов із життя.
Володимир Федорович Бизов – видатна людина: доктор технічних наук, професор, лауреат Державної премії в галузі науки і техніки, заслужений діяч науки і техніки України, Президент Академії гірничих наук України. За час своєї діяльності він здійснив вагомий внесок у розвиток учбового закладу - за його сприяння відкрито ряд нових спеціальностей та спеціалізацій; зміцнилась науково-педагогічна і матеріальна база університету; значно підвищився рівень роботи підрозділів; в навчальний процес були широко впроваджені нові технології, активні методи навчання; нових підходів набула виховна робота зі студентами; створився міцний фундамент для організації студентського самоврядування.
Міський голова Юрій Вілкул у своєму виступі на відкритті бюсту високо оцінив внесок у розвиток міста Володимира Бизова: «Володимир Федорович Бизов - це по-справжньому яскрава і світла сторінка в історії нашого міста, в історії Криворізького технічного університету, в науці України». Десятки тисяч студентів Володимира Федоровича працюють у гірничій галузі в Україні та в 57 країнах світу. Володимир Бизов - знана у Кривому Розі людина: вчений, громадський діяч, керівник, творець, наставник. Яскраві сторінки його життя нерозривно пов’язані з історією Кривбасу, а його наукові досягнення ввійшли в скарбницю світової гірничої науки.
На урочистому вілкритті пам’ятника була присутня і дружина Володимира Бизова - Наталія Веніамінівна, яка розповіла, що університет був для Володимира Федоровича рідним домом, який він все життя удосконалював і славив у всьому світі. Він прожив складне, але дуже плідне і творче життя - любив молодь і допомагав у виборі свого життєвого шляху, захоплювався музикою, підтримував спорт і художню самодіяльність, любив життя і вмів йому радіти. Вона також подякувала міському голові Юрію Вілкулу і криворіжцям за велику увагу до життя і діяльності Володимира Федоровича.
Під час заходу всі присутні вшанували пам’ять Володимира Бизова хвилиною мовчання та поклали до пам’ятника квіти.
Зі словами вдячності та вшанування світлої пам’яті Володимира Бизова виступили: віце-президент Академії гірничих наук України Станіслав Янко, віце-президент Академії гірничих наук України Олександр Станков, державний і громадський діяч Станіслав Стежка, виконуючий обов’язки ректора Криворізького національного університету Микола Ступнік, настоятель Храму Святих Мучеників Маковійських ієрей Максим, які відзначили, що у Кривому Розі встановили пам’ятник видатному вчителю, який виховав велику плеяду чудових спеціалістів і людей.
Довідка:
Народився Володимир Федорович 17 серпня 1937 року в селі Пушкіно Омської області. Після закінчення школи у 1954 році вступив до Криворізького гірничорудного інституту, по закінченню якого працював гірничим майстром, начальником дільниці рудоуправління імені 20 партз’їзду Міністерства чорної металургії СРСР.
Починаючи з 1965 року його трудова біографія тісно пов’язана з Криворізьким гірничорудним інститутом (нині національним університетом), який Володимир Федорович очолював протягом 17 років.
Основні результати наукових досліджень та педагогічної діяльності викладено у 213 наукових працях, з них:19 монографій та 30 авторських свідоцтв.
Засновник наукової школи з теорії управління якістю сировини гірничих підприємств. Підготував 7 докторів, 14 кандидатів наук. Керував створенням алгоритмів, програм управління, виготовленням приладів з якості сировини, відкриттям двох рад з присудження докторських і трьох рад з присудження кандидатських ступенів. У 1991 році створив Академію гірничих наук України, став її першим президентом (1991 р.). Один із авторів програми розвитку науково-технічного прогресу в гірничодобувній і металургійній промисловості України на 1996-2000 роки. У 1993 році очолив експертну раду ВАК України. Член Міжнародної асоціації гірничих професорів, оргкомітету Всесвітнього гірничого конгресу, Міжнародної організації безпеки. У 1994 році керував переходом КГРІ в статус технічного університету. Вів активну наукову діяльність за кордоном. Створив кілька нових кафедр. У 2002 році отримав Державну премію України. Засновник бібліотеки гірничого інженера, виданої в 14 томах. Нагороджений орденом «Знак Пошани», знаком «За заслуги перед містом», медаллю "Ветеран праці", медаллю "За доблесну працю".
(0564)92 13 03, [email protected]
Починаючи з 1965 року його трудова біографія тісно пов’язана з Криворізьким гірничорудним інститутом (нині національним університетом), який Володимир Федорович очолював протягом 17 років.
Основні результати наукових досліджень та педагогічної діяльності викладено у 213 наукових працях, з них:19 монографій та 30 авторських свідоцтв.
Засновник наукової школи з теорії управління якістю сировини гірничих підприємств. Підготував 7 докторів, 14 кандидатів наук. Керував створенням алгоритмів, програм управління, виготовленням приладів з якості сировини, відкриттям двох рад з присудження докторських і трьох рад з присудження кандидатських ступенів. У 1991 році створив Академію гірничих наук України, став її першим президентом (1991 р.). Один із авторів програми розвитку науково-технічного прогресу в гірничодобувній і металургійній промисловості України на 1996-2000 роки. У 1993 році очолив експертну раду ВАК України. Член Міжнародної асоціації гірничих професорів, оргкомітету Всесвітнього гірничого конгресу, Міжнародної організації безпеки. У 1994 році керував переходом КГРІ в статус технічного університету. Вів активну наукову діяльність за кордоном. Створив кілька нових кафедр. У 2002 році отримав Державну премію України. Засновник бібліотеки гірничого інженера, виданої в 14 томах. Нагороджений орденом «Знак Пошани», знаком «За заслуги перед містом», медаллю "Ветеран праці", медаллю "За доблесну працю".
(0564)92 13 03, [email protected]