ВІДПОВІДАЮТЬ НА АКТУАЛЬНІ ПИТАННЯ КРИВОРІЖЦІВ ДО КОНТАКТ-ЦЕНТРУ 1520
Створено: 2021-02-24 12:41:11Оновлено: 2021-02-24 12:43:30
НАЧАЛЬНИК УПРАВЛІННЯ РОЗВИТКУ ПІДПРИЄМНПИЦТВА
ВИКОНКОМУ КРИВОРІЗЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ
ІРИНА РИЖКОВА
- Вимоги адаптивного карантину з 24 лютого 2021 року.
Постановою Кабінету Міністрів України від 17.02.2021 №104 «Про внесення змін до деяких актів Кабінету Міністрів України» (далі - Постанова) з 24 лютого 2021 року на всій території України встановлюється адаптивний карантин, у період якого передбачається чотири рівні епідемічної небезпеки, кожен з яких має чіткі обмеження та критерії визначення. Карантин подовження до 30 квітня поточного року.
Постановою передбачено встановлення базового «жовтого» рівня епідемічної небезпеки для всієї країни, відповідно до якого забороняється:
- проведення масових заходів за участю більше однієї особи на 4 кв. метри площі будівлі або території (якщо захід проводиться на відкритому повітрі).
- приймання відвідувачів у кінотеатрах, інших закладах культури та приймання відвідувачів іншими суб’єктами діяльності у сфері культури з наповненістю кінозалів або залів понад 50 % місць, які розміщуються у шаховому порядку;
-проведення дискотек, робота розважальних закладів (нічних клубів), діяльність закладів громадського харчування (ресторанів, кафе, барів, закусочних, їдалень, кафетеріїв, буфетів тощо) з організацією дозвілля, у тому числі проведення святкових заходів, банкетів, майстер-класів, публічних подій тощо;
- робота після 24-ї та до 7-ї години суб’єктів господарювання з надання послуг громадського харчування (ресторанів, кафе, барів, закусочних, їдалень, кафетеріїв, буфетів тощо), крім діяльності з надання послуг громадського харчування із здійсненням адресної доставки замовлень та замовлень на винос;
- розміщення відвідувачів у закладах громадського харчування на відстані меншій, ніж 2 м за сусідніми столиками та більш як 4 за одним столом (без урахування дітей віком до 18 років), за умови, що відвідувачі заходять до закладу і пересуваються по ньому з вдягненими засобами індивідуального захисту, зокрема респіраторами або захисними масками, що закривають ніс та рот, у т.ч. виготовленими самостійно (крім часу сидіння за столом для приймання їжі);
- діяльність закладів, що надають послуги з розміщення (крім готелів);
- діяльність спортивних залів, фітнес-центрів, які не забезпечують можливість обмежити кількість відвідувачів у залі з розрахунку одна особа на 10 кв. метрів загальної площі приміщення;
- діяльність суб’єктів господарювання, які обслуговують відвідувачів, у яких: не нанесено маркування для перебування в черзі з дотриманням дистанції між клієнтами не менш як 1,5 метра; не забезпечено працівників засобами індивідуального захисту, зокрема захисними масками або респіраторами, та не здійснюється належний контроль за їх використанням; обслуговуються покупці без одягнутих засобів індивідуального захисту, зокрема захисних масок або респіраторів, які закривають ніс та рот, у тому числі виготовлених самостійно, за винятком обслуговування за межами будівлі суб’єкта господарювання (через вікна видачі, тераси тощо); не забезпечується централізований збір використаних засобів індивідуального захисту в окремі контейнери (урни);
Крім того, необхідно неухильно дотримуватися загальних протиепідемічних правил, а саме: проведення температурного скринінгу працівників перед початком робочої зміни; наявність санітайзерів (антисептиків для рук); нанесення маркування для перебування в черзі з дотриманням дистанції між клієнтами не менше 1,5 м; забезпечення можливості безготівкового (безконтактного) розрахунку; регулярне миття рук, робота працівників в гумових рукавичках; обов’язкова наявність захисних масок (респіраторів) в персоналу, вчасна їх зміна та утилізація; регулярна дезінфекція приміщення, обладнання, відкритих поверхонь; інформування відвідувачів про встановленні обмеження.
- Стажування найманих працівників: коли - законне, а коли – ні?
Чинне законодавство про працю не передбачає проходження стажування особою, яка бажає працевлаштуватися шляхом укладання трудового договору, для перевірки її кваліфікації та навиків роботи або отримання таких.
Стажування в цілях придбання практичних навиків, необхідних для виконання посадових обов’язків, може бути організоване за наявності відповідного договору між роботодавцем, претендентом на посаду (безробітним) і державним центром зайнятості (ст. 35 Закону «Про зайнятість населення»).
Студенти закладів фахової передвищої та вищої освіти, учні закладів професійної (професійно-технічної) освіти, які здобули професію (кваліфікацію) за освітньо-кваліфікаційним рівнем «кваліфікований робітник», освітньо-професійним ступенем «фаховий молодший бакалавр», освітнім ступенем «молодший бакалавр», «бакалавр», «магістр» та продовжують навчатися на наступному освітньо-кваліфікаційному рівні, мають право проходити стажування за професією (спеціальністю), за якою здобувається освіта, на підприємствах, в установах та організаціях незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, на умовах, визначених договором про стажування у вільний від навчання час (ст. 29 Закону України «Про зайнятість населення»).
Можливість застосування стажування стосовно інших працівників є порушенням законодавства про працю. У разі необхідності перевірки відповідності працівника роботі, яка йому доручається застосовується випробування.
Відповідно до ст. 26 КЗпП при укладанні трудового договору може бути обумовлене угодою сторін випробування з метою перевірки відповідності працівника роботі, яка йому доручається. Умова про випробування повинна бути застережена в наказі (розпорядженні) про прийняття на роботу. В період випробування на працівників поширюється законодавство про працю.
- Чи оплачується випробувальний термін працівника?
Встановлення працівнику випробування на безоплатній основі законодавством не передбачено.
Випробувальний термін встановлюється з метою перевірки відповідності працівника роботі, яка йому доручається, за угодою сторін ( ч.1 ст.26 КЗпП). В односторонньому порядку встановити строк випробування працівнику роботодавець не має права.
У період строку випробування на нових працівників поширюється законодавство про працю ( ч. 2 ст. 26 КЗпП, лист Мінсоцполітики від 16.04.2014 № 65/06/186-14). Це означає, що протягом усього строку випробування новачок користується тими самими правами та гарантіями, що й інші працівники підприємства, у тому числі стосовно: оплати праці; використання щорічної відпустки, а також відпустки без збереження заробітної плати відповідно до ст. 25 і 26 КЗпП; оплати лікарняного.
Працівник не може бути допущений до роботи, у тому числі й на умовах випробувального терміну, без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу та без повідомлення до територіального органу Державної податкової служби про прийняття працівника на роботу.
Випробувальний термін при прийнятті на роботу не встановлюється для:
• осіб, котрі не досягли вісімнадцяти років;
• молодих робітників після закінчення професійних навчально-виховних закладів;
• молодих спеціалістів після закінчення вищих навчальних закладів;
• осіб, звільнених у запас з військової чи альтернативної (невійськової) служби;
• осіб з інвалідністю, направлених на роботу відповідно до рекомендації медико-соціальної експертизи;
• осіб, обраних на посаду;
• переможців конкурсного відбору на заміщення вакантної посади;
• осіб, які пройшли стажування при прийнятті на роботу з відривом від основної роботи;
• вагітних жінок;
• одиноких матерів, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю;
• осіб, з якими укладається строковий трудовий договір строком до 12 місяців;
• осіб на тимчасові та сезонні роботи;
• внутрішньо переміщених осіб.
У разі встановлення невідповідності працівника займаній посаді, на яку його прийнято, або виконуваній роботі упродовж строку випробування звільнити такого працівника, письмово попередивши його про це за три дні (ст. 28, п. 11 ст. 40 КЗпП).
За порушення трудового законодавства, а саме за допуск працівника до роботи без оформлення чи належного оформлення трудових відносин, на роботодавця може бути накладена фінансова санкція (ст. 265 КЗпП).
НАЧАЛЬНИК УПРАВЛІННЯ КУЛЬТУРИ
ВИКОНКОМУ КРИВОРІЗЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ
НАТАЛЯ СТРИГА
- Щодо задоволення інформаційних потреб людей з інвалідністю.
На базі бібліотеки-філіалу №24 Комунального закладу культури «Міська бібліотека для дорослих» Криворізької міської ради (провулок Бульварний, 16) працює Центр інклюзивного бібліотечного обслуговування людей з інвалідністю «Культурний світ без меж».
Діяльність Центру направлена на соціалізацію, інклюзію людей з інвалідністю, надання їм можливості реалізувати свій потенціал в освітній, соціальній, культурній, професійній та інших сферах діяльності, сприяння їх інтелектуальному та духовному розвитку, зайнятості у вільний час. Для людей з інвалідністю організовуються інформаційні заходи за участю спеціалістів з різних питань. У бібліотеці постійно проходять виставки творчих робіт людей з інвалідністю, організовуються майстер-класи тощо. Бібліотека має зручне розташування книжкового фонду для людей, які пересуваються на інвалідних візках. У фонді наявна література шрифтом Брайля та аудіокниги для людей з вадами зору.
В межах роботи Центру інклюзивного бібліотечного обслуговування людей з інвалідністю з липня 2020 року розпочав роботу бібліотечний пункт для людей з вадами зору, розташований за адресою: вул. Українська, 290 (Центрально-Міський район). Бібліотечний пункт має унікальне книгосховище всіх видів і жанрів літератури як на традиційних, так і на спеціальних носіях, призначеної для зазначеної категорії громадян, а саме: 2025 книг шрифтом Брайля, 586 озвучених дисків та 76 озвучених книг. Користувачі бібліотечного пункту також мають можливість користуватися фондом закладу шляхом отримання літератури через внутрішньо системний абонемент.
Телефон, за яким можна звернутися для інформації (068) 166-08-95
24 лютого 2021