Проєкт мера Костянтина Павлова з розвитку 4-го Зарічного об’єднав уже понад 500 жителів мікрорайону, урбаністів та європейських експертів

Створено: 2021-02-23 09:20:01Оновлено: 2021-02-23 09:24:03

У Кривому Розі формують новий стандарт взаємодії влади та громади при розвитку міста

Більше ніж 500 жителів 4-го Зарічного вже взяли участь в обговоренні проєкту мера Костянтина Павлова з комплексного благоустрою. За завданням мера на першому етапі соціологи вже провели близько 200 експрес-інтерв’ю. Наразі триває другий етап дослідження думок мешканців мікрорайону – спільні майстерні (воркшопи) європейського експерта Krzysztofa Łątka із жителями щодо виявлення проблемних питань, збору та систематизації пропозицій із розвитку 4-го Зарічного. Загалом громадську думку послідовно досліджуватимуть упродовж усього 2021 року.

Комплексний благоустрій 4-го Зарічного – перший в Україні урбаністичний проєкт з планування міського простору – самі криворіжці висловлюють думку щодо того, що і як слід зробити в їхньому мікрорайоні.

Нині в рамках майстерень (воркшопів) спільно з фахівцями мерії та експертом із Польщі Krzysztof Łątka жителі розробляють проєкт розвитку 4-го Зарічного. Раніше програма дослідження пройшла експертну оцінку Південноукраїнського відділення Соціологічної асоціації України (САУ).

П’ять днів поспіль, від минулого четверга, у 33-й школі збираються жителі певних будинків 4-го Зарічного. Зазвичай окрема майстерня триває дві з половиною–три години. Найбільш емоційно обговорюють проблемні питання.

За повідомленнями ЗМІ, в п’ятницю, 19 лютого, мер Костянтин Павлов взяв участь у воркшопі. Відповідаючи на запитання мешканців Зарічного, він зокрема сказав: «Дуже важливі ваші ідеї, думки. Та найважливіше – ваше бажання самим бути активним, брати участь у перетвореннях». Мер також зазначив, що проєкт комплексного благоустрою розраховано на тривалий строк і має кілька етапів. Планування, проєктування та визначення джерел фінансування, проходження процедур визначення виконавців робіт потребують певного часу. Також Костянтин Павлов акцентував, що в рамках пілотного проєкту «4-й Зарічний» формується новий стандарт взаємодії влади та громади щодо створення громадського простору. Такий стандарт згодом застосують у масштабах усього міста.

Як проводять майстерні?

На величезних картах – фото дворів, зняті з висоти. Тож видно все: гаражі, погреби, «народні стежки», а також припарковані автівки, що не дають проїхати ані швидким, ані пожежним; смітники й таке інше. «Європейський експерт допомагає жителям перейти від емоційного бачення проблем до формулювання конкретних пропозицій до урбаністів. Зокрема, на кожному воркшопі жителі різних будинків наголошують на тому, що їх турбує, – наприклад, пустир, досить велика територія, що заростає бур’янами, рясніє стихійними звалищами. З’являються різні пропозиції жителів – від створення великого громадського палісадника, де кожен бажаючий міг отримати б певну ділянку під сад-город, і до  багатофункціональної культурно-спортивної зони, на якій розмістили б різноманітні майданчики для різних видів соціальної активності й різних вікових груп», – зазначив заступник міського голови Сергій Мілютін. 

Після того як проблеми фіксують, пан Krzysztof Łątka просить кожного учасника майстерні виокремити з усіх питань три найбільш нагальні та проголосувати за них. Таким чином виявляють  ключові проблемні питання й варіанти рішень, запропоновані мешканцями 4-го Зарічного.

Європейський експерт наголошує на необхідності зміни ставлення жителів до питань розвитку громадського простору, збереження результатів благоустрою, громадського контролю на всіх етапах проєкту. На кожному воркшопі він наголошує, що люди мають стати відповідальнішими, ініціативнішими, створювати проєкти для здобуття грантів та участі у громадському бюджеті.