ВІДПОВІДАЄМО НА АКТУАЛЬНІ ПИТАННЯ КРИВОРІЖЦІВ ДО КОНТАКТ-ЦЕНТРУ 1520

Створено: 2021-06-02 14:22:17Оновлено: 2021-06-02 14:24:43

КОМЕНТУЄ НАЧАЛЬНИК УПРАВЛІННЯ ТРАНСПОРТУ ТА ТЕЛЕКОМУНІКАЦІЙ

СЕРГІЙ СИРОТЮК

• Щодо роботи міського пасажирського транспорту під час карантинних обмежень.

Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2020 №1236 «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2», на усій території України встановлено карантин та введено певні обмеження, у тому числі і на пасажирському транспорті.

На сьогоднішній день на всій території держави дозволено перевезення в трамваях, тролейбусах та автобусах, що виконують пасажирські перевезення на міських маршрутах в кількості, що не перевищує кількість місць для сидіння, передбачених технічною характеристикою транспортного засобу та визначених у реєстраційних документах, за умови перевезення людей у засобах індивідуального захисту. За порушення вищезазначених обмежень передбачена адміністративна відповідальність у вигляді штрафу (від 17 до 34 тис. грн.) або кримінальна відповідальність (позбавлення волі).

Вищезазначеною постановою Кабінету Міністрів України пом’якшень карантинних обмежень в пасажирських перевезеннях у різних зонах (помаранчева, жовта або зелена) не передбачено.

Окремо зазначаємо те, що завдяки карантинним обмеженням, у тому числі у сфері пасажирських перевезень, місто перейшло з «помаранчевої зони» в «жовту зону».

Ураховуючи вищевикладене, весь рухомий склад комунальних підприємств та підприємств приватної форми власності продовжує працювати на міських маршрутах загального користуванням з урахуванням вищезазначеної Постанови.

НАЧАЛЬНИК  УПРАВЛІННЯ РОЗВИТКУ ПІДПРИЄМНПИЦТВА

 ВИКОНКОМУ  КРИВОРІЗЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ

ІРИНА РИЖКОВА

• Чи зобов’язаний ФОП, який не використовує РРО, надати покупцеві розрахунковий документ?

       ФОП – платник єдиного податку, який має право не застосовувати реєстратори розрахункових операцій (далі – РРО) та/або програмні РРО (далі – ПРРО), зобов’язаний надати в паперовій та/або електронній формі покупцю товарів (послуг) за його вимогою чек, накладну або інший розрахунковий документ, що засвідчує передання права власності на них від продавця до покупця.

       Відповідно до п. 6 ст. 9 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (надалі – Закон № 265), РРО та/або ПРРО та розрахункові книжки не застосовуються при продажу товарів (наданні послуг) платниками єдиного податку (фізичними особами – підприємцями), які відносяться відповідно до Податкового кодексу України із змінами та доповненнями до груп платників єдиного податку, що не застосовують РРО.

        Разом з тим, п. 15 ст. 3 Закону № 265 визначено, що суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов’язані надавати в паперовій та/або електронній формі покупцю товарів (послуг) за його вимогою чек, накладну або інший розрахунковий документ, що засвідчує передання права власності на них від продавця до покупця з метою виконання вимог Закону України від 12 травня 1991 року № 1023-ХІІ «Про захист прав споживачів» із змінами та доповненнями.

Контроль за ціноутворенням

Державний контроль (нагляд) та спостереження у сфері ціноутворення, дотримання законодавства про захист економічної конкуренції на засадах рівності суб'єктів господарювання перед законом та пріоритету прав споживачів наділені посадові особи Антимонопольного комітету України.

         Крім того, у сфері ціноутворення державний нагляд (контроль) за дотриманням вимог формування, встановлення та застосування державних регульованих цін здійснює Держпродспоживслужба України.

   Перелік товарів, ціни які підлягають державному спостереженню у сфері ціноутворення, та порядок його проведення визначаються Кабінетом Міністрів України.

Положенням статті 11 Закону України «Про ціни і ціноутворення» перед-бачено, що вільні ціни встановлюються суб’єктами господарювання самостійно за згодою сторін на всі товари, крім тих, на яких встановлено державне регулювання.

    Зауважимо, що на час карантину Кабінетом Міністрів України прийнято Постанову від 22.04.2020 № 341 «Про заходи щодо стабілізації цін на товари, що мають істотну соціальну значущість, товари протиепідемічного призначення», якою тимчасово запроваджується державне регулювання цін на товари, що мають істотну соціальну значущість та товари протиепідемічного призначення шляхом декларування зміни роздрібних цін у разі їх збільшення та затверджено переліки товарів, що мають істотну соціальну значущість.  На теперішній час карантин подовжено до 30 червня 2021 року.  

       З огляду на вищенаведене, у разі встановлення фактів підвищених цін на соціально значущі товари у магазині для проведення перевірки дотримання вимог законодавства у сфері захисту прав споживачів, зокрема щодо встановлення цін на товари на яких розповсюджується державне регулювання, необхідно звертатися безпосередньо із особистою заявою до Держпродспоживслужби України (01001, м. Київ,  вул. Б. Грін-ченка, 1) і її територіального органу Головного управління Держпродспоживслужби в Дніпропетровській області (49006, м. Дніпро, вул. Філософська, 39а), як особи, що постраждала внаслідок діяльності суб’єктів господарювання. На офіційному сайті Головного управління Держпродспоживлужби в Дніпропетровській області (http://dpss.dp.ua) розміщено електронне звернення, яким споживач може скористатися.

        Згідно з вимогами ст. 6 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» підставою для здійснення позапланових заходів є звернення фізичної особи (фізичних осіб) про порушення, що спричинило шкоду її (їхнім) правам, законним інтересам, життю чи здоров’ю, навколишньому природному середовищу чи безпеці держави, з додаванням документів чи їх копій, що підтверджують такі порушення (за наявності). Позаплановий захід у такому разі здійснюється виключно за погодженням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у відповідній сфері державного нагляду (контролю).

       Також, з 15 травня поточного року запроваджено тимчасове державне регулюван-ня цін на пальне, зокрема відповідно до Постанови КМУ від 14.05.2021 № 474 «Про внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України від 22 квітня 2020 №341 і від             9 грудня 2020 №1236», встановлено граничні торговельні надбавки (націнки) на період дії карантину на соціально значуще пальне: бензин марок А-92, А-95 (крім «брендо-вого преміального») та дизельне пальне  у таких розмірах: не більше 7 грн. (у т.ч. з ПДВ) на 1 літр для дизельного палива та не більше 5 грн. (у т.ч. з ПДВ) на 1 літр для автомобільних бензинів. Продавці палива повинні враховувати цю надбавку при встановленні роздрібної ціни на пальне, яке реалізують через мережу АЗС.

• Чи може оформити відпустку по догляду за дитиною жінка-підприємець?

       Згідно зі ст. 74 КЗпП громадянам України, які перебувають у трудових відносинах з підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності, виду діяльності та галузевої належності, а також які працюють за трудовим договором у фізичної особи, надаються щорічні (основна та додаткові) відпустки.

        Аналогічна норма міститься в Законі про відпустки, а саме в ст. 2: "Право на відпустки мають громадяни України, які перебувають в трудових відносинах з підприємствами, установами, організаціями незалежно від форми власності, виду діяльності, а також працюють у фізичної особи". Після закінчення відпустки у зв'язку з вагітністю та пологами за бажанням матері або батька дитини одному з них надається відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку (ч.1 ст.18 Закону про відпустки).

        Ця відпустка може бути використана повністю або частинами також іншими родичами, які фактично доглядають за дитиною, або особою, яка усиновила чи взяла під опіку дитину, одним із прийомних батьків чи батьків-вихователів (ч.3 ст.18 Закону про відпустки).

        За інформацією Держпраці, оскільки відповідно до ст. 42 ГКУ підприємництво - це самостійна ініціатива, систематична, на власний ризик господарська діяльність щодо здійснення суб'єктом господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів за одержання прибутку, то на жінку-ФОП не поширюється вище викладені норми Закону, тобто вона не маєте право на отримання відпустки по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.