Центрально-Міський район
Місто Кривий Ріг бере свої витоки саме з Центрально-Міського району. Спочатку воно виникло як поштова стація, потім містечко і, згодом, - великий промисловий центр.
Перетворення містечка Кривий Ріг в місто сталося внаслідок початку промислового видобутку, потім – переробки залізорудної сировини. Промисловий видобуток залізної руди на Криворіжжі розпочався у результаті наполегливої діяльності правнука наказного Гетьмана України Павла Полуботька – Олександра Поля. Завдяки йому з’явились рудники, була прокладена Катерининська залізниця, побудований на території району перший чавуноливарний завод.
У 1936 році, на злитті річок Саксагань та Інгулець, виникло поселення, яке до 1939 року носило назву Єжовський район, а через роки розрослось до центру залізнорудної промисловості – Центрально-Міський район. Тож цілком природно, що де-факто найстаріший район міста Кривого Рогу має і саму багату, цікаву, насичену подіями історію.
Пізніше на території району створювались заклади і установи місцевого самоврядування, культури, науки, освіти. У його центрі оселялись заможні люди, розвивалась торгівля, надавались різноманітні послуги.
Перша вулиця, що з'явилась у Кривому Розі, і досі є головною окрасою району і міста. Це проспект Поштовий. Одночасно з головною вулицею Кривого Рогу утворилась і вулиця Миколаївська, названа на честь Свято-Миколаївської церкви збудованої – першої у місті. Багато назв вулиць дореволюційного Центрально-Міського району розповідали самі за себе: вулиця, де йшла жвава торгівля, мала назву Базарна, нині це сучасна – вулиця О. Поля, лазня розташовувалась на Старобанній вулиці, а тепер – це Чкалова, вулицю, яку заселяли майстри-переселенці, називали Німецькою, якій нещодавно повернула стару назву.
Кожен проміжок часу існування району не тільки змінював назву його проспектів та вулиць, а й докорінно змінював їхнє обличчя.
У тридцяті роки минулого століття, разом з початком бурхливого індустріального розвитку Кривбасу, у районі розпочалось будівництво споруд житлового та громадського призначення, архітектурний стиль яких мав назву «конструктивізм». Невдовзі його змінив помпезний і монументальний «класицизм», так званий сталінський «міський стиль». Зведені у довоєнні роки споруди – є кращим подарунком від покоління криворіжців, яким довелась винести неймовірний тягар лихоліть, розбудовувати Кривий Ріг для своїх нащадків, прийдешніх поколінь.
У 50-80 роках ХХ століття відбулась масова забудова району. Його межі розширювались далеко за «центральну частину». З`являлись житлові масиви Змичка, Карачуни, Миколаївське шосе, поповнювалось новим архітектурним стилем і «старе місто», що пов’язано з початком роботи таких промислових підприємств машинобудівної галузі: заводи «Восход», Рудоремонтний, ЗЕМВ-5 та інші, для працівників яких будувались житлові мікрорайони.
У 90-х роках на карті Центрально-Міського району з`явився новий житловий комплекс Макулан, збудований для сімей військовослужбовців 17-ї окремої танкової дивізії, яка на сьогодні реорганізована у танкову бригаду. Сучасний мкрн.Всебратське-2 і до сьогодні зберіг свій неповторний європейський стиль, який втілили австрійські будівельники.
За час свого існування, разом з містом, з усією країною, Центрально-Міський район пройшов шлях становлення і розвитку, зростав та міцнів.
Він і сьогодні продовжує розвиватися, стає з кожним днем сучаснішим, мальовничішим, залишаючись «Старим містом», серцем Кривбасу. Одним із найпривабливіших куточків Криворіжжя площею 6642 га та 88,5 тисячним населенням.
У районі гармонійно поєднуються архітектурні пам'ятники старовини, які зберігають історичну пам'ять про минуле та багатоповерхові будівлі, створені за сучасними проектними технологіями.
У Центрально-Міському районі сконцентрований потужний науковий та інтелектуальний потенціал Криворіжжя – 4 проектні та науково-дослідні інститути є фундаментом розвитку гірничо-металургійного краю.
Промисловий потенціал району формують 6 підприємств. Серед них Криворізьке учбово-виробниче підприємство Українського товариства сліпих, акціонерне товариство «Електроград», приватне акціонерне товариство «Криворізький міський молокозавод № 1», а також, надавачі послуг мешканцям міста: комунальне підприємство теплових мереж «Криворіжтепломережа», Криворізькі міські електричні мережі ПАТ «ДТЕК «Дніпрообленерго», товариство з обмеженою відповідальністю «Сітісервіс-КР», товариство з обмеженою відповідальністю «Дивобуд», а також головне підприємство зв’язку поштамт-Центр поштового зв’язку №2 Дніпропетровської дирекції Українського державного підприємства поштового зв’язку «Укрпошта».
Різні потреби населення району задовольняють понад півтори тисячі об'єктів торгівлі, побутового обслуговування, ресторанного господарства, працює 4 ринки.
Центрально-Міський район - історичний та культурний центр міста, де сконцентровані 14 закладів культури і мистецтва. Завжди гостинно зустрічають відвідувачів КЗК «Міський виставочний зал», КЗК «Міський історико-краєзнавчий музей», КП «Криворізький міський академічний театр драми та музичної комедії ім. Тараса Шевченка», функціонують Центральні міські бібліотеки для дорослих та дітей та їх філії
У районі функціонують 11 закладів охорони здоров'я, найсучасніші серед них: Міський діагностичний центр, КЗ «Міська поліклініка № 5» та ОКЗ «Міжобласний центр медичної генетики та пренатальної діагностики».
Створені умови для всебічного розвитку дітей і молоді. Мережа закладів освіти нараховує 22 школи, 20 дошкільних та 7 позашкільних навчальних закладів, ліцей, гімназію, 5 вищих навчальних закладів різних рівнів акредитації, дитячо-юнацьку спортивну школу № 3.
Гостинно зустрічають мешканців району та його гостей мальовничі куточки, парки та сквери, де кожен може відпочити з родиною від міської метушні. Окрасою району і всього міста є човнова станція у парку культури і відпочинку ім. Федора Мершавцева, Арт-майдан і Театральна площа.
З плином часу район зазнає позитивних змін, рухається у напрямку розвитку зі збереженням історичного колориту. Так, вже цього року у мешканців з'явилося ще одне затишне та комфортне місце для відпочинку – оновлена площа біля Свято-Миколаївського храму та сквер біля Міської школи мистецтв №2».